Кожен із нас мріє зустріти захід свого життя в колі рідних та близьких людей, дітей та внуків, які стануть надійною підтримкою в похилому віці. Але життя не завжди складається так, як ми того хочемо і як ми мріяли і надіялись свого часу. Сьогодні величезна кількість людей похилого віку доживають свої дні у самотності та непотрібності у суспільства і це страшно. Дивлячись на них мимоволі задаєшся питанням, а – що чекає мене в старості? Згідно статистичних даних в Україні більше ніж 800 тис. самотніх людей похилого віку. Доходи у них складаються виключно з пенсії яка часто набагато менший за прожитковий мінімум, рівень життя надзвичайно низький, а ставлення з боку оточуючих холодне і байдуже.

В житті діє закон “сіяння” та “жнив” і що людина сіє навколо себе: словами, діями, ставленням, те вона й пожинає від оточуючих, родини, дітей. Коли ми задаємось питання чомуж нам так погано, чому нас ображають, чому нас не люблять… обов‘язково потрібно задати собі питання. Як я ставлюсь до ближнього? Ніхто з нас не має права забувати, що поруч є люди, які потребують нашої допомоги та підтримки. Недарма кажуть, що добре слово може подарувати людині надію, врятувати життя, а зле слово навіть може вбити. Приємно знати, що в нашому сучасному дуже жорстокому світі знаходяться благодійники, є люди які стають волонтерами і недивлячись на свої слабкості, вік, стан здоров‘я не перестають рухатись вперед та допомагають ще слабшим за себе.

Саме з цією метою при Духовно-просвітницькому центрі Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового вже декілька років діє благодійний проект «Руки милосердя». Від свята Різдва Христового стартує новий напрямок проекту. Його особливістю стало те, що активною волонтерською діяльністю займаються люди похилого віку. Вони опікуються своїми ближніми – знайомими та сусідами, яким дуже потрібна підтримка. На сьогоднішній день вікова категорія людей, якими опікуються – від 70 до 94 років, серед них є інваліди, учасники Великої вітчизняної війни, онкохворі, переселенці із зони АТО.

 

Ксенія Зозуля – керівник Духовно-просвітницького центру Кафедрального собору УПЦ:

Дякуючи підтримці ктитора Духовно-просвітницького центру символічно 6 січня, напередодні Різдва, відновив свою діяльність благодійно-волонтерський проект «Руки милосердя». Проект особливий тим, що літні люди виконуватимуть роль так званих «опікунів» для хворих та інвалідів. Підтримка не виключно продуктами харчування, але й просто допомога – можливо потрібно прийти допомогти лежачим, зварити їсти і т.д. Щоб стати волонтером, потрібно протягом двох місяців показати свою відданість справі милосердя та добра і пройти випробувальний термін, який підтвердить, що справді людина готова займатися цим відповідально. Тому що для тих, кому допомагають, важливо, щоб була одна людина, до якої вони зможуть відноситись як до брата чи сестри, яким можна буде зателефонувати чи просто поспілкуватися. Якщо хтось виявить бажання сповідатися та причаститися, то волонтери передадуть цю інформацію священнослужителям Кафедрального собору, і в кого зі священиків буде можливість, проведе Таїнства і підтримає цих людей з духовної сторони.

Тож ми намагаємося максимально підтримати тих, кому потрібна допомога, і хто Промислом Божим потрапив в коло підтримки «Рук милосердя». Команда волонтерів проекту «Руки милосердя» буде працювати на збільшення кількості учасників як волонтерської, так «опікунської» сторони, і хто має бажання, може долучатися до цієї благої справи. Але головне – не забувайте, що це дуже велика відповідальність – не тільки перед людиною, якій ви допомагаєте, а й перед Богом. Не всі ми відповідаємо Божим заповідям – не завжди відвідуємо хворих в лікарні, ув’язнених за гратами, але, все ж таки в нас є шанс хоча б трішечки долучитися до такого служіння. Поруч з кожним із нас по сусідству є хворі люди, люди, які не можуть пересуватися і майже не виходять з дому. Для них ваша підтримка буде дуже важлива. Тому, якщо ви готові, ми будемо раді вас бачити в команді «Рук милосердя».

Долучитись до проекту можна за тел: (044) 529 03 59 ( понеділок з 15:00 до 18:00)