08 серпня з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Бжаженнішого Митрополита ОНУФРІЯ в духовно – просвітницькому центру кафедрального собору УПЦ, що будується у столиці України пройшов І Всеукраїнський форум православної нечуючої молоді.
Форум відбувся в рамках розвитку просвітницької діяльності з нечуючими людьми УПЦ та підготовки до ІІ Всеукраїнського фестивалю православної нечуючої молоді «Первомайські зустрічі – 2016». Проект, організований спільними зусиллями – Вознесенської єпархії, Свято-Троїцького Іонинського монастиря (м.Київ), просвітницького центру кафедрального собору УПЦ – галерея «Соборна» та Київської Духовної Семінарією і Академії. У стінах духовно-просвітницького центра зібралось близько тридцяти ініціативних учасників з різних куточків України. Так, до нас завітали глухі, слабочуючі люди, а також священнослужителі й прихожани храмів з Кіровограда, Білої Церкви, Лубен, Одеси, Кременчука, Ужгорода, Чернівців, Львова, Первомайська, Житомира та Києва
Запланований захід передбачав роботу, спілкування та дозвілля учасників протягом двох вихідних серпневих днів. Ранком 08 серпня учасників форуму гостинно зустріли організатори, оперативно провели реєстрацію та запросили до дерев’яного храму Всіх святих комплексу будівництва кафедрального собору УПЦ: як і кожна добра справа, форум православної нечуючої молоді розпочався з молитви.
Молебень очолив єпископ Вознесенський та Первомайський ОЛЕКСІЙ (Шпаков) йому співслужиди клірик храму прот. Олександр Маринченко, прот. Григорій Крижановський який переводивав зіміст молитв мовою жестів та священики учасники форуму.
По завершені молебню та чаювання учасників форуму запросили до просвітницького центру на офіційне відкриття заходу. З вітальним словом до учасників в рамках відкриття звернулися організатори фестивалю «Первомайські зустрічі», єпископ Вознесенський та Первомайський Олексій (Шпаков), протоієрей Григорій Крижановський, куратор проекту перекладач жестової мови Анна Блощинська та співорганізатор форуму керівник просвітницького центру галерея «Соборна» Ксенія Зозуля, .
По завершені офіційної частини Анна Андріївна запропонувала молодим людям цікавий тренінг, який мав на меті показати гостям, що разом ми робимо одну велику, добру та яскраву справу, і кожен з них може зробити особистий внесок: варто лише бути відкритим для спілкування. Деякі чуючі гості форуму здивували та порадували організаторів більшою або меншою мірою знання мови жестів, інші спілкувалися лише голосом; але завдяки підтримці перекладачів жестової мови Олександри Гавриш та Катерини Дятлової ніхто не відчував себе відірваним від того, що відбувалося протягом заходу.
Під час тренінгу учасники мали можливість розповісти про себе, окреслити мету своєї участі у Форумі та поділитися власними сподіваннями. Результатом тренінгу стало формування команди однодумців між якими панувала, доброзичлива та дружня атмосфера, а символічним вираженям злагодженої та продуктивної роботи у команді – став створений самими активістами кольоровий корабель, на якому знайшлося місце усім.Після знайомства гостям запропонували перегляд фільму, який знімали протягом «Первомайських зустрічей»-2015. Це динамічне, веселе та сповнене цікавими активностями відео допомогло відчути настрій фестивалю та нагадало основну мету проведення Форуму.
Приємною несподіванкою для учасників, стала презентація новоствореного загально – церковного інформаційного порталу для нечуючих людей gluhie-church.com.ua. Цей сайт стане масштабною платформою для спілкування та обміну досвідом общин та спільнот нечуючих людей в Україні, а можливо і за її межами. Ресурс дуже легкий для сприйняття та зручний у користуванні. Адміністратор сайту Ілля Сазонов запропонував учасникам форуму не лише переглядати викладену на ньому інформацію, а й долучатися до його наповнення. Зокрема усі потенційні учасники «Первомайських зустрічей-2016» можуть висвітлювати свої особисті процеси підготовки до фестивалю, вирішувати поточні питання, ділитися запланованими на місцях подіями тощо. Новостворений сайт вже сьогодні може запропонувати цікаві тематичні відео, зокрема перший в Україні православний відеомолитвослов та “Молитву за мир в Україні” мовою жестів.
Роботу ініціативної групи протягом форуму можна назвати досить інтенсивною, проте молодь мала достатньо часу і для вільного спілкування під час перерв, смачного домашнього обіду та вечері «з-під ножа» на свіжому повітрі.
Центральним моментом першого дня форуму можна назвати проведення круглого столу на тему «Організація роботи в громаді з нечуючою молоддю. Розкриття теми між учасниками в рамках проведення фестивалю «Первомайські зустрічі». Гості мали можливість почути, як формувалася православна община нечуючої молоді у Києві, які підводні камені ускладнювали цей процес, де треба шукати перекладачів жестової мови тощо. Протягом жвавої бесіди вдалося виділити основні моменти, характерні для створення православної общини глухих будь-де в Україні. Зокрема один з організаторів форуму протоієрей Григорій Крижановський акцентував увагу на тому, що молодих нечуючих людей треба зацікавити у спілкуванні зрозумілими для їхнього віку речами, тобто запропонувати цікаве дозвілля. Коли ж люди відчують себе спільнотою, вони охоче ставитимуть перед собою нові важливі цілі. На цьому етапі молодь, яка до цього не могла уявити, скільки цікавих та корисних речей можна робити в колективі однодумців та однолітків, може задатися питанням пошуку Бога. Також отець Григорій підкреслив важливість роботи з дітьми. Через радість та успіхи нечуючих діточок до спільноти наближаються й їхні батьки.
Тема психології нечуючих як нікому знайома Анні Блощинській, яка вже понад 4 роки керує надзвичайно важливим проектом просвітницького центру кафедрального собору УПЦ, недільноюшколою для людей з вадами слуху «Чути серцем». Ця недільна школа зігріває своїм теплом багатьох глухих дітей, а також молодь з супутніми діагнозами аутизм, ДЦП, генетичними захвореннями. Анна Андріївна зробила наголос на тому, що створюючи будь-яку дитячу творчу чи навчальну групу, варто одразу потурбуватися про батьків, які зазвичай з нудьгою чекають, поки випливе час заняття. Цей період має стати цікавим для них також. Також запропонувала нечуючим приймати активну участь в роботі недільних шкіл, адже вони самі начуючі знають потреби глухих діток.
Коли русло розмови перейшло у площину конкретних побажань щодо організації дозвілля, нечуюча учасниця форуму Наталія поділилася думкою про проведення щотижневого тематичного чаювання для глухих з читання Євангелля та обговорення євангельських тем. На думку організаторів форуму ця пропозиція прийшлася до смаку всім учасникам.
Варто зазначити, що на форум завітали майбутні священики вихованці КДіС та священники, які зрозуміли, що можна на своїх приходах створити умови для глухих та це буде новий рівень служіння; саме вони зосереджено виділяли для себе алгоритм найперших дій по започаткуванню цієї важливої справи, попутно обговорюючи проблеми, які можуть гальмувати це починання. Протоієрей Вадим, що приїхав з Лубен разом з прихожанкою, яка спілкується з глухими за специфікою своєї роботи, шкодував, що священник особисто має дуже мало часу на таку діяльність, адже церковне служіння та позацерковне виконання треб забирає майже всі сили. Диякон Віктор з Кременчука погодився з колегою та резюмував, що без надійної людини з середовища глухих не обійтися. З бесіди він виніс для себе декілька важливих моментів. По-перше, на таку особливу справу, як залучення глухих людей до храму та утворення їхньої православної общини, потрібно отримати благословення єпископа. Відтак з Божою допомогою можна звертатися до місцевого товариства УТОГ із проханням допомогти у пошуку перекладача жестової мови, а в перспективі й волонтера, який міг би перекладати літургію в храмі та організовувати нечуючу паству або захожан, що починають залучатися до позацерковних занять.
Розмова протягом круглого столу була досить насиченою та динамічною, учасники поспішали поділитися особистою думкою щодо кожного обговорюваного моменту починаючи від запитань – З чого починати формувати общину глухих? Які проблеми виникають та як їх вирішувати дивлячись на практику діючих общин?
Серед учасників була велика кількість нечуючих людей звертаючись до них керівик просвітницького центру, Ксенія Зозуля задала ключове питання форуму – Наскільки важливим для глухої людини є заняння жестової мови священослужителем? та Хто ж у общині повинен володіти мовою жестів: перекладач чи священник? Усі одноголосно обрали друге. Для високого рівня довіри до священика та духовного наставника нечуючому парафіянину необхідно спілкуватися з ним однією мовою особливо в таінстві сповіді. Таким чином, учасники форуму, які мають священницький сан, усвідомили необхідність зання мови жестів та морально підготувалися до відкриття нових проповідницьких горизонтів.
Серед важливих складових на початку організації роботи в громаді з нечуючою молоддю учасниками були також запропоноване проведення екскурсій та різноманітних паломницьких поїздок. Така пропозиція виявилася цілком співзвучною з думкою організаторів заходу, адже програма другого дня форуму передбачала відвідання божественної літургії у Свято-троїцькому Іонинському монастирі та паломницьку поїздку до Свято – Покровського голосієвського монастиря у м. Києві. Що стало наочним прикладом дієвості такого напрямку у просвітництві.
автор: Олена Полякова
