18 квітня у Духовно-просвітницькому центрі Кафедрального собору в рамках щорічного Пасхального фестивалю «Візерунки Великодня» відбувся конкурс народно-інструментального мистецтва. На сцені галереї «Соборна» виступили київські ансамблі й сольні виконавці української народної музики.
Інструментальне мистецтво – цінне джерело культурної інформації, відзеркалення художньої свідомості народу, його колориту та ідентичності. Разом з народною музикою, від покоління до покоління, ми унаслідували весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, які відбивають сторони народного життя та переносять нас в атмосферу наших предків. В Україні історично склалося особливе ставлення до музик, адже в усі часи інструментальна творчість була неодмінним елементом життя українців. В наш час все рідше можна почути наживо бандуристів, скрипалів, дударів та інших інструменталістів, і, нажаль, мало хто може похвалитися знанням усієї палітри українських народних музичних інструментів.
Саме цю унікальну можливість отримали глядачі галереї «Соборна» у шостий конкурсний день Пасхального фестивалю. Цього дня учасників оцінювали музикознавець, кандидат мистецтвознавства, доктор філософії (з мистецтва), лауреат мистецької Премії ім. М. Лисенка, член Національної спілки композиторів України, науковець Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Валентина Кузик, педагог по класу сопілки, керівник ансамблю сопілкарів, унікальний викладач з великим досвідом роботи Людмила Гайворонська, доцент кафедри скрипки Національної музичної академії України, дипломат міжнародних конкурсів Ніна Сіваченко та український композитор, музикант, співачка, поетеса, художник-графік, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних фестивалів та конкурсів Олеся Сінчук.
Відкрили конкурс ніжним сопілковим звучанням зразковий інструментальний ансамбль сопілок «Гармонія» з Центру дитячої та юнацької творчості Деснянського району (художній керівник – Тетяна Платовська), які представили музичні твори української та європейської культури. Справжнім відкриттям конкурсного дня став юний музикант Михайло Чередніченко, який вразив глядачів та членів журі грою на трьох колоритних музичних інструментах: сопілці-тенор, поширеній в народній музиці Карпат дводенцівці та одному з найдревніших духових інструментів – глиняній окарині (зозулька). Зачарували гармонійною мелодикою бандури та співом дівчата з тріо «Троянди» (художній керівник – Оксана Осадча).
Також усі присутні цього дня вітали на сцені учня другого класу недільної школи Свято-Іллінського храму Києва, юного баяніста Олега Максименка (художній керівник – Алла Медведська), безпосередній дитячий родинний дует Івана та Аксенії Пришляк, солістів Анастасію Марюгу (гітара), Олену Андрієнко (бандура), Анатолія Андрієнка (скрипка), Валерію Пекерман та ін.
Як завжди, учасники були нагороджені подарунками, а після підбиття підсумків останнього конкурсного дня фестивалю – нагороджені дипломами.
Підсумки конкурсу народно-інструментального мистецтва:
«Перші кроки на сцені» – Анатолій Андрієнко
«Краще розкриття українського інструментального колориту» – Зразковий інструментальний ансамбль сопілок «Гармонія» (ЦДЮТ Деснянського району)
«Кращий репертуар» – Валерія Пекерман
«Кращі костюми» – Іван та Аксенія Пришляк
«Кращий сольний інструментальний виступ» – Олена Андрієнко
«Кращий ансамбль народних інструментів» – тріо «Троянди»
«Краща музична виразність» – Анастасія Марюга
«Унікальність музичних творів» – Анастасія Марюга
«Майбутнє фестивалю» – Олег Максименко
ГРАН-ПРІ: «Кращий народно-інструментальний виступ» – Михайло Чередніченко:
«Христос Воскрес, народе! Я – Чередніченко Михайло, сьогодні брав участь у конкурсі «Соборної» галереї. Грав на окарині – це глиняний інструмент, його ще називають зозулею, у давнину на ньому закликали весну. Також я грав на народному інструменті сопілці-тенор – їх існує багато видів – та двуденцівці. Ще я граю на саксофоні та наю. Мені близьке саме народне мистецтво, бо воно дуже гарне, близьке і приголублює до серця. Це – наше, своє. Бажаю усім молодшим діткам, які починають займатися, щоб вони трималися, не падали духом і не боялися ніяких перешкод».
