23 листопада спільними зусилями колективу Духовно – просвітницького центру кафедрального собору УПЦ та Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира в галереї “Соборна” було організовано поминальний благодійний обід в пам’ять Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана) присвячений 80 річниці з дня народження почившого владики.

Більше ста людей об’єднались за поминальною трапезою в галереї “Соборна”. 

Поминальний захід розпочався із заупокійної панахиди в дерев’яному храмі на честь Всіх святих, комплексу будіництва кафедрального собору УПЦ. Спільна заупокійна молитва за Блаженнішого Владику об’єднала його духовних чад, для яких він був справжнім пастирем добрим та мудрим духовним наставником. Віряни, на обличчях яких можна було побачити сльози та які з любов’ю возносили гарячі молитви до Господа за дорогого владику.

Панахиду очолив благочинний нижнього Свято – Андріє – Володимирського храму кафедрального собору УПЦ, прот. Павло Білий якому співслужили, клірик храму на честь Всіх святих прот. Олександр Маринченко та духовенство собору.

Поминальну трапезу розпочали з молитви за упокій та куті. Зерна, на основі яких готують кутю, є символом воскресіння. Христос, розповідаючи про майбутнє воскресіння з мертвих, привів у приклад зерно: «Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів» (Ін.12,24). Мед, родзинки в куті символізують райську насолоду. Взагалі фрукти нагадують про райські плоди, якими Бог обдарував людину.

У цей день за столами небуло чутно гучні розмови чи сміх. Відчувалось внутрішнє зосередження, спогадів та особливого єднання людей. Зі звичайного обіду трапеза перетворилась на потаємне спілкування з тим, хто навіки пішов.

Під час обіду також прозвучали духовні пісні – поминальні псальми від вокального колективу “Соборний благовіст” – “Святий Боже, Святий крепкий буду помирати”, “Три Ангели” та “Сидять люди за столами”, які занурюють слухачів до роздумів, що всі ми не вічні, а вічна лише душа.  Під час виступу в залі панувала тиша та роздуми про вічне, також можна було побачити щирі сльози на обличчі глядачів.

Псалми – це пісні, що були написані на честь свят, обрядів поклоніння або на відзначення трагічних подій. У цих піснях багато поезії, глибини і краси. Вони радісні й сумні, проникливі та щирі, смиренні й тихі. Саме вони формували внутрішнє життя багатьох поколінь християн.

Поминальний захід завершився, але люди ще довго нерозходилися. Світлий образ Блаженнішого митрополита Володимира, який віддав все своє життя, все своє здоров’я за те, щоб Церква процвітала і залишалася єдиною, буде завжди зберігатися в нашій пам’яті.

Організатори висловлють сердечну подяку усім хто в цей день долучився до проведення поминального заходу. “Ми маємо надію, що всі наші спільні труди на сьогоднішній поминальній трапезі, станут свідченнями мудрого пастирського виховання, Блаженнішим митрополитом Володимиром його духовних чад, перед Богом. Сьогодні ми згадували скільки цікавих подій, божим промислом нам довелось прожити дякуючи Блаженнішому. Яка він був добра та мудра людина дуже скромна, але якраз ці якості були його могутністю. Стоячи біля нього мимоволі ловиш себе на думці, що потрібно ставати кращим. Він був живим прикладом для наслідування. Його погляд завжди покривав таким умиротворенням.

Галерея “Соборна” мала за честь приймати Блаженнішого багато раз офіційно, під час проведення масових заходів, а неофіційно ще частіше. Ми у своїй діяльності щоденно намагаємось реалізувати його бажання та мрію. Щоб православна людина не розділяла своє життя у “миру” та у храмі. Щоб духовне зростання у кожної людини було на першому місці, а не матеріальне. Я дякую усім волонтерам та співорганізаторам за можливість спільними зусилями організувати поминальний захід. Нехай Божа ласка та благодать незалишає вас ніколи, та сторицею ваше милосердя і любов, повернуться до вас.” – Ксенія Зозуля, керівник Духовно – просвітницького центру кафедрального собору УПЦ (організатор поминального заходу).

Фоторепортаж: Юрій Павлов