Сьогодні у Київському будинку вчених Національної академії наук України закінчилася фотовиставка «Наш Афон». Впродовж місяця жителі Другого Шевченківського благочиння знайомилися з життям Святої гори та насолоджувалися прекрасними роботами грецького фотохудожника Костаса Асіміса. Про особливість виставки та її значення для Будинку вчених з нами поділилися директор КБВ НАН України Алла Калініна.

На Ваш погляд, чим особлива виставка «Наш Афон»?

По-перше, вона особлива тематикою. Чесно кажучи, досі у нас не було таких виставок – духовних, цікавих. По-друге, тут представлені дуже якісні роботи. Більш за все мені подобається чорно-біле фото, здається, воно найбільш пасує до тематики цієї виставки. Дивлячись на ці фото, хочеться відвідати гору Афон, але туди жінок не пускають. Але я дуже вдячна авторові і галереї «Соборна», що вони дали таку можливість, особливо жінкам, переглянувши ці фотографії, побувати хоча б в думках на Афоні. Коли я дивлюся на ці фотографії, є таке дуже хороше словосполучення: «намолені місця». Я бачу ці намолені місця, намолені обличчя. Дуже дивує природа Афону. Тому виставка унікальна. Хотілося б бачити серію таких виставок. Наприклад, у Греції є монастирі-метеори – це дуже цікаві монастирі, які знаходяться на верхівках скель. Я читала, що раніше монахи, які хотіли жити в цих монастирях, могли попасти в них тільки по мотузках-східцях.

Коли я дивлюся на ці монастирі, мені здається, що це найкраще місце для того, щоб людина відчула себе поруч з Богом, поруч з Ангелом-Хранителем. Тому я дуже вдячна галереї «Соборна», що вони довірили нам проведення цієї виставки. Багато записів залишили члени будинку вчених у книзі відгуків. Я вважаю, що в будь-який час, коли буде таке бажання, ми можемо співпрацювати в подальшому проекті цієї виставки.

Що Ви відчули, переглянувши виставку?

Вже вкотре я відчула присутність Бога, Ангела-Хранителя, духовності. Цю виставку має передивитися кожна людина, яка має віру в своєму серці.

Чим вражає майстерність фотохудожника Костаса Асіміса?

Мені здається, Костас Асіміс – один з найкращих фотографів світу. У нього об’ємне бачення. Побачити ті пейзажі, які він бачить, дуже складно. Людина має потрапити у певну точку, з якої мусить побачити, все, що хоче відобразити на своєму фото. У Костаса Асіміса є відчуття – як він бачить той чи інший монастир, як він хоче показати це у своїх роботах.

А яка з фотографій Вас найбільше вразила?

Особливо мені подобається фотографія монаха похилого віку, фотографія називається «Спокій». Це дуже вдала назва, що ще раз підтверджує майстерність організаторів – галереї «Соборна». Я радію за цих людей похилого віку, які можуть провести залишок свого життя в таких місцях.

Яке значення має виставка «Наш Афон» для будинку вчених?

Ця виставка для нас має велике значення. У наш час, коли на серці дуже тривожно, люди приходили сюди і отримували відчуття спокою. Це дуже важливо. В основному, це були люди похилого віку, які після відвідин виставки виходили з відчуттям спокою в очах. Це той спокій, який я бачу в того монаха, який зображений на фотографії.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про аудиторію, яка відвідувала виставку.

Це науковці, які відвідують наш Будинок вчених – це близько 300-350 осіб. Членами Будинку вчених можуть стати кандидати наук, доктори наук, люди які працювали у Національній академії наук України. Але нас ще відвідують люди за абонементами – небайдужі до культурно-просвітницького життя нашого міста. Це інтелігенція Києва, люди, в яких дуже гостре відчуття культури. Наш будинок вчених – це дуже необхідний для кожної інтелігентної людини острівець культури, просвітницького життя. Запрошуємо всіх на наші заходи!

Які асоціації тепер викликає у Вас Афон?

Найкращі асоціації – з духовністю, з Богом, з вічністю. Хотілося б побувати на Святій горі, але не кожному це дозволено. Тому будемо старатися стати кращими, робити добрі справи і в майбутньому відвідати Грецію та її чудові монастирі.

Ваші побажання відвідувачам виставки «Наш Афон»…

Я хотіла б, щоб відвідувачі дивилися на ці роботи і виходили з почуттям смирення, з тим почуттям, з яким людина доторкається до Вічності. Бажаю галереї «Соборна» нових проектів! Здоров’я організаторам цієї виставки!

Бесіду вела Дарія Кривошея