17 травня Сучасні жінки мироносиці отримали черговий подарунок. Як вдячність за їх віддане служіння ближнім від партнера галереї “Соборна”, Нового драматичного театру на Печерську. Актори Нового драматичного театру на Печерську подарували виставу «Святої ночі» (режисер Олена Лазович) жінкам, які були відзначені в день святих жон мироносиць в рамках святкового заходу «Сучасна жінка мироносиця» Духовно-просвітницького центру Кафедрального собору УПЦ. Серед них багатодітні мами, волонтери соціальних проектів, жінки, які активно займаються духовно-просвітницькою роботою. Як це було чи про відкриття та осмислення, які сталися з нами.

Театр, який близький своєму глядачеві
Новий драматичний театр на Печерську – унікальне місце в культурному просторі Києва. Цей театр відрізняється камерністю, різноплановим репертуаром, домашньою атмосферою і затишком. Цей театр неймовірно близький до свого глядача, адже розташовується він в звичайному житловому будинку на Печерську. Глядачі живуть в одному просторі з театром, можуть зайти сюди як до добрих сусідів, побувати на виставі, прожити маленьке життя разом з акторами, посидіти за чашкою чаю в театральному кафе. Новий драматичний театр на Печерську був створений у 2000 році. Художній керівник, режисер, випускник “ГІТІСу” – Олександр Крижановський. Всі актори театру знімаються в художніх фільмах та телесеріалах. Є членами СТД України, членами спілки кінематографістів України. За роки свого Існування театр підтрімує тісні стосунки та проводити Спільні проекти з Посольством Королівства Швеции; Культурним центром при посольстві Республики Италии, культурний центр при посольстві Аргентінської Республики та інш.

Атмосфера театру
Тут тебе зустрічає привітний адміністратор, а потрапляючи в затишне фойє театру, ти вже мимоволі відчуваєш себе вдома. Оскільки в гардеробі самостійно залишаєш пальто, по дорозі погладивши іграшкового кота. У затишному театральному кафе домашня атмосфера, тут самим можна заварити собі чай, відчувши повна довіра і комфорт. Обивателі театру люблять тут поговорити по душах. Люди, які сюди потрапляють вперше, хочуть повернутися знову, щоб відчути незабутню атмосферу, де тебе чекають, з тобою говорять, тобі довіряють.

Сьогодні на гостей театру очікувала вистава “Святої ночі” режисер Олена Лазовіч.

“Герої нашої вистави люди які в пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуку Людини, а разом з нею і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного навіть коли стоять обличчям до обличчя – зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як каже Огнев, один з наших героїв: «На світі немає нічого дорожчого людей!». І ми згодні з ним. Вистава створена за оповіданнями Чехова «Святої ночі», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі» … Все це історії про справже почуття кохання…”

У процесі спектаклю завдяки чудовій грі акторів, Владиславу Мамчуру, Ігорю Назарову, Катерина Рубашкіній, Олександру Васину, Ганні Лебедєвій, Руслану Сокільнику, Альоні Мамчур, Катерині Кістень, Юрію Вутянову, Дмитру Малиночки, глядач у залі стає співрозмовником. Акторам, зайнятим у виставі, майстерно вдається вести глядача до пошуку «людини» всередині себе, разом з чеховським персонажами роздумувати про головне – любов і життя.

Враження про театр і виставу
«Дякую всім, хто створив цей незвичайний спектакль. Дуже сподобалось. Швидко пролетів час. Хотілося б, щоб ще дію тривало. Актори чудові. Разом з ними нам вдалося перенестися в чеховську атмосферу. Я отримала величезне задоволення від зустрічі з цим театром. Сюди хочеться повернутися, як до добрих друзів ».

Лариса Сисоєва – сучасна мироносиця, волонтер просвітницького центру Кафедрального собору Воскресіння Христового.

«Мне  все очень понравилось. Как будто бы мы переместились во времени, писатель того времени остро чувствует сегодняшние проблемы.  Поднятые А.П. Чеховым темы актуальны в любое время, можно многое взять для себя. Игра актеров потрясающая, нет грани между актерами и зрителями. Вживаешься  в эту атмосферу, как будто бы ты вместе с ними играешь, разговариваешь, плывешь на пароме. Спасибо всем, кто работал над этим спектаклем».

Наталья Гончарук – сучасна мироносиця, керівник Арт-студії для дітей при Київському Онкоценрі

«На початку, мені здавалося, що якось дію затягнуто, а потім настало розуміння того, що нам якраз сьогодні і не вистачає спілкування один з одним. Бракує паузи, увага на людину. У мене так відпочила душа. Теми, підняті у виставі стосуються духовності. Мене вразив пан, який просто вміє слухати іншу людину. Як цього нам не вистачає спокійно розмовляти і спокійно слухати. Ти розмовляєш разом з героями вистави, розумієш, що любов вона різна, і це найголовніше на землі.»

Юлія (сучасна мироносиця) та Олег Блажевич – батьки 9 дітей.
«Мені дуже сподобався сам театр, тому що такі маленькі театри – це знахідка. Тут особлива атмосфера, тут відчувається дух творчості, особливий затишок. Сам зал настільки камерний, і так оформлений, що кордон між глядачем і акторами стирається. Так влаштована сцена, що ти сам – співучасник всіх подій. Ту довіру, яку тут є, передається тобі, і ти стаєш частиною цього театру, частиною цієї трупи, частиною всього, що відбувається тут. Що стосується самого спектаклю, мені сподобалася розмірене атмосфера, такий неспішний темп, який дійсно повертає тебе до самого себе. Ми звикли до соціальних мереж, до коротких повідомлень. Тобі важко вже читати серйозні книжки, дивитися серйозне кіно. Такі вистави дають можливість переключити свій мозок і налаштовувати його на правильне сприйняття світу та інформації, замислюватися, задавати собі такі питання, які задають герої вистави.
Також мені дуже сподобалося, що наприкінці вистави такі різні і одночасно схожі персонажі знаходять єдність. Символічно, що Великдень єднає людей, дарує зцілення від самотності, індивідуалізації. Пасха дає можливість відчути єдність, випробувати справжню радість. Спасибі всім, хто дав нам можливість побувати тут».

Після вистави нам вдалося поговорити з одним із провідних акторів театру, Владиславом Мамчур і поставити йому кілька запитань.

 

У чому унікальність вашого театру?
«Якщо говорити про унікальність театру, то принадність нашого театру в тому, щоб ті смисли, які ми беремо, ми намагаємося реально зробити видимими, відчутними для глядача. Ми намагаємося домогтися того, щоб глядач відчув і пережив ці теми разом з нами. Нас вчить цьому наш педагог, наш керівник. У виставі важливим є не сюжет, а ті теми, які відкриваються. Оскільки теми мають вплив на уми. Я дуже радий, що працюю тут.

Що це за явище спектаклі Олени Лазович?
Що стосується вистав, зроблених Оленою Лазович, в них порушуються теми духовності. Лена Лазович – автор вистав, які близьких людям з православним світоглядом. Часто Лену називають православним режисером. Однак, в її спектаклях, кожна людина може знайти для себе свою тему. Ми підтримали цей напрямок. А Чехов весь пронизаний темою людини, який він, що їм рухає, які у нього стосунки з людьми.

Які плани театру на найближчий час?
Зараз театр працює над французькою комедією 60-х років. Паралельний проект пов’язаний з Гессе, над яким працює наш керівник, Олександр Крижановський. Театр завжди домагався того, щоб робити спектаклі в різних жанрах, різних стилях, різних напрямках. У нашому театрі різноплановий репертуар.

Ваші побажання глядачам?
Я б хотів побажати всім, насамперед миру в душі, і світу в цілому, якого чекають всі.

Для бажаючих відвідати театр пропонуємо координати:
м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 5 (ст.м. Печерська)
Тел. / Факс: 285-65-50
E-mail: [email protected]

З ПИТАНЬ і побажання до керівника театру звертайтесь за адресою: [email protected]

Братусь Іванна