23 квітня, пройшли останні цього року майстер – класи з писанкарства, які ось уже декілька років організовуються в рамках відділу з виставкової діяльності Духовно – просвітницького центру кафедрального собору УПЦ – галерея “Соборна”. Протягом п’яти cубот до створеня долучилось майже 300 дітей, яким допомагали освоювати техніку написання писанок батьки та волонтери.
Цієї суботи у майстер – класі взяли участь підопічні Соціальних центрів різних районів нашої столиці в тому числі: Шевченківського, Святошинського та Дніпровського районів, а також діти Центру соціально-психологічної реабалітації м.Київ (Притулок для дітей №1).
Під час Великого посту під керівництвом народної майстрині Лесі Якимівної Рудської, кожен охочий зміг навчитися тонкощам цього унікального мистецтва.
“Для писання писанок насправді треба більше терпіння і практики, ніж якогось «хисту». Не обов’язково навіть мати яскраву фантазію – можна переглядати альбоми з писанками. Оскільки є безліч готових орнаментів писанок різних регіонів України, можна використати ці елементи-символи. За моїми спостереженнями, люди з точним характером вибирають точні геометричні узори, – зауважила Леся Рудська, яка проводила майстер-класи. – А ось люди більш мінливі, емоційні підбирають рослинні орнаменти. Цього року за період наших майстер – класів ми долучили до мистецтва писанкарства майже триста дітлахів з багатодітних родин, соціально – незахицених та навіть діточок з будинків інтернатів. Маю надію, що вони запам’ятають ті знання, які ми їм надали, і будуть згадувати наші майстер – каси з радістю”.
Отож, підбиваючи підсумки: Як писати писанку?
Насправді це не складно, не страшно і не боляче! Для початку варто знати основи технології писання, а все решта – це напрацювання.
1.Готуємо основу. Для цього треба видути яйце. Обережно, гострим предметом (голкою, шилом, кінчиками манікюрних ножичок) пробиваємо дірочки на обох кінцях яйця – не занадто малі, аби вміст яйця міг витекти. Можна видувати ротом, але набагато зручніше і швидше – за допомогою медичного шприца: набираємо трохи повітря, вводимо голку в один з отворів і акуратно випускаємо всередину повітря. Увага: і проколювати, і видувати варто дуже обережно – аби шкаралупа не тріснула і не розкололась.
Після того, як видуємо повністю вміст яйця, варто промити основу: набираємо у шприц трохи води і заливаємо її всередину. Важливо, щоби в результаті очищення в основі не залишалось решток води. Промиту основу уже безпосередньо готуємо до малювання – протираємо оцтом від бруду і жиру.
2. Пишемо! Для того, щоб спростити процес писання, треба лише знати деякі обов’язкові нюанси.
Для початку – закриваємо розтопленим воском дірочки, через які ми видували основу. Ще не раз занурюватимемо яйце у фарбу і не варто, щоби вона затікала всередину. Спочатку воском малюємо основні лінії на писанці. Дехто допомагає собі, роблячи попередньо розмітку олівцем, сліди якого потім легко можна стерти. Щоби намалювати лінії, беремо писачок, набираємо у нього віск і розігріваємо (дуже важливо розігрівати писачок в самому полум’ї свічки, а не над ним – інакше буде багато кіптяви і віск почорніє). Писачки бувають різними, але найкраще малювати тонкими (це залежить не від ширини самого писачка, а від ширини отвору, через який стікає віск): такі залишають тонкі акуратні лінії і ними легше промалювати делікатні узори.
Щоби розписати писанку, занурюємо нашу основу по черзі у різні кольори (від світліших до темніших), а фрагменти, які замальовувати далі не треба, «затоновуємо» воском. Наприклад, якщо нам потрібні жовті лінії – занурюємо основу у жовту фарбу і після цього пишемо воском лінії, які мають залишитись жовтими. Далі занурюємо писанку, наприклад, у помаранчевий і, коли основа рівномірно покриється фарбою, «закриваємо» воском помаранчеві фрагменти. Чим далі ми розписуємо писанку, тим більше на ній воску і тим темнішою фарбою замальовуємо те, що залишилось.
3. Знімаємо віск. Коли ми прописали писанку усіма бажаними кольорами і вважаємо, що вона уже готова, треба зняти увесь віск. Для цього писанку тримаємо біля полум’я свічки (не над ним – тоді писанка вкривається сажею) і обережно витираємо віск, що розтопився. Починаємо обов’язково із воскових «заглушок», якими ми закривали дірочки на кінцях яйця: коли ми розтоплюємо віск, повітря всередині нагрівається і наша писанка, яку ми так довго малювали, може просто тріснути. І, наостанок, писанку можна легенько протерти олією – тоді вона матиме красивий відблиск. Як на картинці!
Доречі під час кожного майстер – класу проводився конкурс на “Кращу писанку майстер – класу” переможцями стали 10 дітлахів на яких чекає сюрприз від партнера галереї “Соборна”, столичного Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”!
23 квітня, пройшли останні цього року майстер – класи з писанкарства, які ось уже декілька років організовуються в рамках відділу з виставкової діяльності Духовно – просвітницького центру кафедрального собору УПЦ – галерея “Соборна”. Протягом п’яти cубот до створеня долучилось майже 300 дітей, яким допомагали освоювати техніку написання писанок батьки та волонтери.
Цієї суботи у майстер – класі взяли участь підопічні Соціальних центрів різних районів нашої столиці в тому числі: Шевченківського, Святошинського та Дніпровського районів, а також діти Центру соціально-психологічної реабалітації м.Київ (Притулок для дітей №1).
“Для писання писанок насправді треба більше терпіння і практики, ніж якогось «хисту». Не обов’язково навіть мати яскраву фантазію – можна переглядати альбоми з писанками. Оскільки є безліч готових орнаментів писанок різних регіонів України, можна використати ці елементи-символи. За моїми спостереженнями, люди з точним характером вибирають точні геометричні узори, – зауважила Леся Рудська, яка проводила майстер-класи. – А ось люди більш мінливі, емоційні підбирають рослинні орнаменти. Цього року за період наших майстер – класів ми долучили до мистецтва писанкарства майже триста дітлахів з багатодітних родин, соціально – незахицених та навіть діточок з будинків інтернатів. Маю надію, що вони запам’ятають ті знання, які ми їм надали, і будуть згадувати наші майстер – каси з радістю”.
Отож, підбиваючи підсумки: Як писати писанку?
2. Пишемо! Для того, щоб спростити процес писання, треба лише знати деякі обов’язкові нюанси.
3. Знімаємо віск. Коли ми прописали писанку усіма бажаними кольорами і вважаємо, що вона уже готова, треба зняти увесь віск. Для цього писанку тримаємо біля полум’я свічки (не над ним – тоді писанка вкривається сажею) і обережно витираємо віск, що розтопився. Починаємо обов’язково із воскових «заглушок», якими ми закривали дірочки на кінцях яйця: коли ми розтоплюємо віск, повітря всередині нагрівається і наша писанка, яку ми так довго малювали, може просто тріснути. І, наостанок, писанку можна легенько протерти олією – тоді вона матиме красивий відблиск. Як на картинці!
