Інколи життя людини складається так, що довгий час йде вона второваною дорогою долі, аж поки та доля не примушує її кардинально змінити шлях поступу вперед. Саме так склалася доля людини, яку сьогодні добре знають в Дарницькому районі міста Києва, бо багато хто з киян знаходять в цій людині духовну підтримку, мудру та слушну пораду, втіху й своєчасну настанову. Адже саме таким і має бути служитель Божий, який опікується спасінням людських душ. Ті, кому довелося в своєму житті хоча б один раз спілкуватися з настоятелем Свято-Ольгинської парафії, митрофорним протоієреєм Всеволодом Рибчинським знають, що в серці цієї людини вдало поєднується велика любов та батьківська вимогливість. 20 січня в галереї “Соборна” отець Всеволод поділився власним життєвим досвідом із слухачами традиційних духовно – просвітницьких бесід на тему: “Як створити міцну та люблячу сім’ю?” – роль духівника в родині.

Отець Всеволод народився 7 липня 1938 р. в селі Крушинка Васильківського району Київської обл. У 1955 р. закінчив середню школу, у 1958 р. – Київський будівельний технікум, 1968 р. – Київський інженерно-будівельний інститут, згодом працював старшим інженером будівельного тресту. У 1976 р. рукоположений у сан священника, у 1981 р. закінчив духовну семінарію, 1990 р. – духовну академію. З 2001 р. призначений благочинним Південно-Східного округу м. Києва, є настоятелем Свято-Ольгинської парафії.

“Не добре чоловікові бути самому» (Бт.2:18) – Бог творить для Адама спільноту спілкування і любові, творить жінку, Єву, у якій Адам побачив рівну собі особу, подібну і гідну себе істоту, яка стала йому найближчою, дарованою Богом для допомоги, для реалізації тої особливої місії, даної Богом. Чоловік і жінка однакові за своєю суттю (як образ Божий), але водночас від самого початку різні за своєю статтю, що є передумовою близькості між ними – настільки тісної, що обоє стають «одним тілом» (Бт. 2:24). 

Сім’я починається з шлюбу. Шлюб – це законний союз чоловіка і жінки, і в Святому Письмі чітко сказано про недопустимість інших форм співжиття. Ми виступаємо за подружній союз чоловіка і жінки, що створюється один раз на все життя. Розлучення – це одна з найбільших трагедій сім’ї і суспільства. Духівник сімейства – це священик, який здійснює служіння в парафії. У нього сповідаються, він знає проблеми людей, їхнє життя. Саме до нього приходять по поради. За статусом духівникові належить бути духовним наставником для парафіян. А духовний отець – це будь-який священик, який здійснює богослужіння, але він не є керівником громади, не знає парафіян. Тому він може давати лише загальні духовні настанови. Духівник – як лікар. Якщо завдання лікаря лікувати тіло людини, то духівника – лікувати душу. Інколи можна почути: «У мене щось вирвали з душі». Завдання духівника – не допустити таких ситуацій, знайти точку дотику між цими людьми, ту любов, яка колись їх поєднала.” – зауважив отець Всеволод.

Наступна зустріч в рамках духовних бесід на тему: “Як створити міцну та люблячу сім’ю?” відбудеться у лютому 2016р.