Голосіївський монастир – одне  з улюблених місць киян. Сюди що вихідних  поспішають тисячі людей. Цієї  неділі молодші група недільної школи «Соборна» познайомилися з життям Голосіївської обителі та її святих.

Біля хреста матінки Аліпії та історія про зцілення

А почався наш виїзний урок біля хреста, встановленого на місці будиночку матінки Аліпії, про яку наші маленькі учні вже знають не з книг, а з життєвих історій  її допомоги. Батьки та діти ділилися історіями допомоги матінки Аліпії. Так, у сестрички маленького учня нашої школи була невеличка пухлина на шиї. Дівчинка отримала зцілення, її батьки їздили до Голосіївської пустині та молитовно просили матінку Аліпію допомогти дитині. І пухлина зникла. Діти люблять бувати тут разом з батьками та коштувати кашу, що роздають на спомин матінки Аліпії. Ми з дітьми й батьками домовились написати випадки про допомогу матінки Аліпії до книги, яка зараз пишеться в монастирі по благословенню настоятеля обителі архімандрита Ісаакія.

На монастирському кладовищі

Про життя святих преподобних  Олексія та Парфеній Голосіївських  ми познайомились на монастирському кладовищі. Голосіївські святі – швидкі на допомогу дітям. Наші учні здивувались, коли дізнались про те, як саме преподобний Олексій Голосіївський зцілився від німоти. Коли йому виповнилося 13 років, митрополит Київський Філарет покликав їх з мамою на великодню службу. Святитель двічі привітав їх словами: «Христос Воскресе!» –  і хлопчик відповів: «Воїстину Воскресе!». З тих пір хлопчик став розмовляти.

Діти дізнались про молитовні подвиги св.преподобного Парфенія Голосіївського, його любов до пустині та духовні дари. Старець особливо любив це святе місце та говорив про нього: «Тут носиться дух отець наших Печерських. І якщо є на землі втішення та радість, то в пустинному  бемолвії. Люди відлучають нас від Бога, а пустиня наближає до Нього».

В черзі до матінки Аліпії

Дітей дуже вразило те, що вони побачили чергу до нагробія матінки Аліпії. Вони питали: «Що так багато людей  спішать сюди?».  Поки стояли в черзі бачили  різних людей з різних куточків України та розуміли, що багато хто звертається до неї за допомогою, несуть свої проблеми та спішать подякувати за допомогу з квітами. Наші малюки питали: «А як звератись до матінки Аліпії? Про що мені попросити?» та швидко шукали відповідь.

– Я буду просити про здоров’я мами й тата.
– А я буду молитися про дідуся, він кашляє.
– А я попрошу про те, щоб краще вчитися.

Будемо сподіватись, що матінка почула наших дітей та вона показала це сама. Нашу группу несподівано провели без черги, був час і записки написати і помолитися.

Благословіння настоятеля

У святих місцях бувають несподівані зустрічі. Крокуючи до трапезної монастиря наша маленька группа зустріла настоятеля обітелі архимандрита Ісаакія та отримала його благословіння.

Смачний чай та прогулянка стежкою матінки Аліпії

Завершувався наш урок смачний чаєм з випічкою, що готують в трапезній монастиря. Тут завжди затишно та смачно. А потім ми вирішили піти Голосіївським лісом, милуватися жовтим дарунками осіні.  Що ми бачили? Дятла, білочку, 100 річний дуб, паломників, які йдуть до монастиря. Можливо тут з молитвою ходила матінка Аліпія.

Діти отримали незабутні враження та сказали,  що хочуть ще не раз приїхати до Голосіївського монастиря.

Іванна Братусь,
викладач молодшої групи НШ “Соборна”