23 вересня досвідом сімейного життя на перші в цьому творчому році, духовно – просвітницькій бесіді на тему: “Як створити міцну та люблячу сім’ю?”, поділиться протоієрей Павло Козарь, багатодітний батько, настоятель храму на честь ікони Божої Матері «Помічниця в пологах», Оболонського благочиння, Київської єпархії.

Зустріч запам’яталась нетиповим підходом до діалогу священика із відвідувачами, учасниками бесіди. У отця Павла та матінки Марії чудова сім’я, яка наповнена сміхом п’яти діточок. Першою Бог послав родині донечку Анастасію одинадцять років тому, потім з’явилася Єлизавета (9років), Олена (7років), синочок Симеон (4 роки) та чотири місяці назад Бог послав дівчинку Катерину. Потрібно також відзначити, що отець Павло під час бесіди неодноразово зауважував про важливість вдячності Богу за його дари в тому числі і дітей.

Перед початком бесіди отець Павло дав інтерв’ю, в якому щиро поділився своїм сімейним досвідом та баченням у вихованні дітей, взаємовідносин у сім’ї та важливості присутності молитви і віри у Господа.

Батюшка на вашу думку, що дає нашому суспільству багатодітна сім’я?

О.П.: “Це Боже благословіння в першу чергу. Господь дає дітей як дар і кожна дитина це дар Божий. Не важливо скільки вже маєте дітей – три, п’ять, вісім… З кожним немовлям таке відчуття ніби Господь тебе нагороджує знову і знову, хоча і здається ніби ти цього не вартий.

Для нашого суспільства багатодітна родина є в першу чергу взірцем та прикладом взаємовідносин між дружиною та чоловіком, батьками та дітьми. Якщо правильно побудувати стосунки у сім’ї, особливо це легше вдається для багатодітної сім’ї, то коли ці стосунки виносяться у суспільство  – це слугує прикладом для правильної побудови стосунків між людьми.  В першу чергу між рідними та близькими, між знайомими та не знайомими, між друзями. Багатодітна сім’я є прикладом правильної побудови взаємовідносин у суспільстві.”

Ви являєтесь настоятелем храму на честь ікони Божої Матері «Помічниця у пологах» при пологовому будинку у Оболонському районі. Чи були випадки чудес і Божої допомоги породіллям або тим жінкам які тілько готуються до вагітності протягом вашого служіння там?

О.П.: “Служіння при пологовому будинку – це особливе служіння, тут є своя специфіка між прихожанами, серед яких найчастіше жінки та сімейні пари, які готуються стати батьками, до пологів, годування, перших місяців життя та виховання дітей.  Щодо нашого храму, який незабаром буде святкувати третього жовтня престольний празник на честь ікони «Помічниця у пологах», то проходячи тут службу ще з 2006 року,  у моїй практиці було багато жінок бездітних. Приходячи до нас, вони просили Божої допомоги щоб завагітніти і часто задавали питання «Перед якою іконою молитися?», я відповідав, що помолитися і звернутися треба просто до образу Божої Матері, як до рідної і щиро попросити її про допомогу. І були такі випадки, коли жінки, що не могли через якісь фізіологічні і медичні причини  мати дітей, молилися і отримували Боже благословіння та народжували діточок.

Я, милістю Божою, неодноразово бував на Афоні де відвідав два монастиря – Хіландар – сербськомовний, та Ватопед – грецький. У Хіландарі є така святиня як лоза – Преподобного Симеона, яка є чудодійною та допомагає при безплідді. А у Ватопедському монастирі є частинка поясу – ризи Пресвятої Божої Матері, на якій освячуються маленькі пояски, які по молитовному благословінню носять безплідні жінки і отримують зцілення і дар – мати дітей.” 

Отець Павел, ви є настоятелем храму, багатодітним батьком, викладаєте літургіку у Київській духовній семінарії та у недільній школі – як вам вдається усе встигати?

О.П.:  “Це часте питання, що задають мені і моїй матушці Марії і чесно вам скажу, що не встигаю. На жаль – встигнути все неможливо і часто не вистачає часу. Звісно хотілося б встигати більше, але з Божою допомогою робимо по мірі сил те що найважливіше по волі Господа. Мої батьки із Чернівецької області, а батьки матушки з Підмосков’я, нянь у нас немає і тому інколи допомагають батьки, але це буває не часто, тому в основному ми з матушкою управляємося по господарству та вихованню дітей. Двоє старших дівчаток вже навчаютсья у шостому та четвертому класі, троє менших ще вдома, середній донечці шість років, сину – чотири і найменшій нещодавно виповнилося чотири місяці.  Я займаюся старшими – воджу та забираю їх до школи, а матушка – молодшими. Так, з Божою допомогою робимо і встигаємо по мірі сил.

Хочеться побажати набиратися Божої мудрості та корисних знань, вбирати у себе тільки найкраще, тому, що у наш час доступно дуже багато інформації – треба вміти відбирати корисне.  Прислухатися до своєї душі, бути розсудливими та терплячими і творити волю Божу, а непотрібне відсікати. Завжди будь – який початок діла починати з молитви, тому що молитва укріплює нас, наставляє на вірний шлях, дає сили і Божа благодать допомагає кожному, хто просить.  І в сім’ї, і на роботі, і в спілкуванні з оточуючими та один з одним – Господь усім і в усьому доброму допомагає.”

Особливістю бесіди, є можливість людям з вадами слуху, також дізнатися про досвід сімейного життя багатодітних родин, дякуючи сурдоперекладачам НШ “Чути серцем” для людей з вадами слуху. Ця бесіда не стала виключенням.

Відео версія духовної бесіди згодом на сайті. Наступна бесіда пройде у жовтні слідкуйте за анонсами!

автор: Вікторія Петрик