У ці трагічні дні Україна прощається зі своїм духовним отцем – Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром. Не припиняється величезний потік вдячних і люблячих людей, які хочуть попрощатися зі Блаженнішим Владикою. Для кожного вірянина він був особливою, світлою людиною, рятівником українського Православ’я, добрим пастирем та справжнім прикладом для наслідування.

Громада Кафедрального собору висловлює щирі співчуття всім вірним чадам осиротілої Української Православної Церкви. Нехай зміцнить Вас Господь на цьому непростому шляху, дарує терпіння та непохитну віру у майбутнє Воскресіння. Адже Спаситель говорить до нас у Євангелії: «Я є воскресіння і життя; Хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. І кожен, хто живе і вірує в Мене, повіки не вмре» (Ін. 11; 25-26).

Втративши нашого Настоятеля та Предстоятеля Церкви, ми мусимо докласти всіх зусиль, щоб здійснити мрію Блаженнішого Владики – побудувати величний Кафедральний собор УПЦ, до чого Митрополит Володимир віддав стільки трудів і старань. Символічно, що головний собор країни зводиться саме на честь Воскресіння Христового, як відлуння невичерпної радості Вічного Життя зі Христом.

Возносимо гарячі молитви за нашого Предстоятеля та покладаємося на всесильну милість Господа, Який приготував Вічну радість усім праведникам та тим, хто за життя добре потрудився на Його славу. Віримо, що тепер ми маємо ще одного заступника перед Престолом Божим.

Як сказав святитель Феофан Затворник, «Мета людини не на землі, а в іншому житті. Якщо б на землі була, ми б не вмирали, а як вмираємо, то значить, що життя наше справжнє не на землі. Земне життя є тільки приготування до іншого життя…»

Царство Небесне і Вічна Пам’ять нашому Блаженнішому Митрополиту Володимиру!

З любов’ю у Христі, колектив Духовно-просвітницького центру
та громада Кафедрального собору УПЦ