25 липня в галереї “Соборна”, у рамках мистецького проекту, виставки картин столичної родини Ягодкіних – Носенко – “Життя і сонце”, був проведений захід присвячений темі: “Виховання дітей у сучасному світі”, під час якого було проведено професійний майстер – клас із створення мультфільмів. Також ми отримали можливість поспілкуватись із художником у техніці пісочна анімація, Іваном Білостоцьким, керівником студії пісочної анімації “Гра світла”, партнером заходу (м.Київ).

– Як давно ви працюєте з піском, в тому числі у техніці створення анімаційних фільмів?

– Я займаюсь пісочною анімацією уже більше як два роки. Чому саме ця техніка? Вона дуже цікава та схожа на наше життя. Так як у нашому житті все змінюється так і пісок  з кожним рухом набуває нових форм. Ми бачимо ситуацію з якої можемо створити історію і найголовніше ми можемо її змінити власними руками.

– Чим займається Ваша студія і в яких напрямках ви працюєте сьогодні найактивніше?  

– На сьогоднішній день ми активно проводимо підготовку до участі у мистецькому фестивалі «ГОГОЛЬFEST». Також у нашої команди є у планах зняти декілька анімаційних роликів для Організації Об’єднаних Націй і взагалі ми плануємо зробити гастролі по Європі.

– Сьогодні наш захід присвячений дуже актуальній темі: “Мистецтво виховання дітей у сучасному світі”. Як ви вважаєте наскільки важливим, це питання є у сьогоденні? Та як правильно доносити думки до дітей про важливість мистецтва у їхньому житті? 

– Мистецтво насправді є у дитині із самого початку, з народження. Головне для дорослих дати можливість дитині розкритися. Наприклад, під час занять у нашій студії ми використовуємо спеціально розроблені вправи для розкриття особистості . Наприклад, дітина працює з закритими очима і під час майстер – класу вона не задумується над сюжетом у стандартному розумінні, а вона розуміє, що на дошці вийде саме те, що покаже їй, її серце та внутрішній світ фантазії. І вона починає довіряти не тільки світу навколо, а вона починає довіряти собі і ще глибше усвідомлюється факт справжньої особистості.

– Чи потрібно батькам примушувати дитину до занять з творчості чи ні?

– Я думаю, що потрібно робити спроби у вигляді знайомства із напрямками. Приводити на майстер – класи і давати можливість дитині особисто розібратись у собі і у своїх бажаннях. Але якщо вона не хоче, то нехай дивиться як це роблять інші. Якщо батьки не займаються і самі нічого не відчувають до творчого життя, то діти задаються питанням, якщо це непотрібно моїм батькам то навіщо це потрібно мені?  Головне правило для дорослих – Дитину потрібно виховувати через себе!

– Проблемою сучасного світу у спілкуванні у сім’ї є розвиток інформаційних технологій. Батьки відділяються від дітей, а діти від батьків. Особливу роль відіграють соціальні мережі та ігри. Люди занурюються в свій маленький особистий світ всесвітнього павутиння. Чи відчуваєте ви ці зміни у роботі з вашими вихованцями? Які зараз діти?

– Так, я можу з впевненістю сказати що ця тенденція чітко відбивається на сучасних родинах і дітях в першу чергу, адже вони іншого світу не знають, вони зростаю саме зараз і з тим світом навколо, який є саме зараз і саме тут. Це навіть можна побачити у відчутті простору. Дитина яка працює менше із гаджетами вона відчуває простір більш таким живим, дихаючим, немаючим кордонів – ця дитина може більше побачити і відчути. Наприклад, при створені композиції, під час створення анімації це чітко прослідковується, а дитина яка працює з комп’ютером, постійно грає у відео ігри у неї є якісь незрозумілі шаблони. І що цікаво у цих дітей під час занять часто з’являються якісь спотворені образи. Чому так відбувається це уже справа психологів. Але це є, і це правда.

– Ваші побажання батькам які знаходяться у пошуку місць для творчого розвитку дитини?

– Серед спеціалістів-науковців існує теоретична ідея, що дитина може розвиватись як машини – біологічний робот…знати багато мов, мати багато навиків, але для мене в цій ситуації є велике “але” – це духовна складова  дитини. Щоб стати повноцінною людиною потрібно працювати і над духовним світом. Наприклад, дитині дадуть прочитати книгу і вона її перекаже – це нормально, але якщо вона духовно не розвинута, вона не зрозуміє духовну основу цієї книги, цього твору. Текст зрозуміє і перекаже – пам’ять добра і все, але не буде відчуття. Людина начебто не така глибока. Якщо дитині давати можливість експериментувати брати до рук якісь предмети, пензлики, олівці, гайки і щось робити руками надається більше можливості, щоб дитина вивчала навколишнє середовище.
Є така концепція,  що дитина у своєму розвитку повинна гратися і коли дорослі в наказовій формі примушують навчатися вона втрачає можливість сприймати інформацію та як їй було закладено з часу народження. Взагалі, більше грайтесь із дітьми і використовуйте цей час для пізнання дитиною світу. Любіть своїх дітей і сприймайте їх такими як вони є!