У жовтні ми розпочали цикл зустрічей, присвячений взаєминам у парі. Цикл складатиметься з декількох тем, ми розглядатимемо динаміку взаємин між чоловіком та дружиною, між хлопцем та дівчиною та етапи стосунків. Перше заняття було присвячене знайомству, побажанням учасників та обговорення теми, власне, знайомства у парі.
Проблемними питаннями на цьому етапі є вибір партнера, готовність до зустрічі, до відповідальних зрілих стосунків. Тож у цьому матеріалі ми розглянемо ті ілюзії чи перешкоди, які стоять на цьому шляху перед парою.
Звичайно, щоб зустріти свою пару, віруючі люди моляться, просять допомоги у Господа. Також існують суто психологічні моменти. Зокрема, торік ми розглядали тему – наскільки добре я розумію себе, з чим я вступаю у стосунки, що я привношу туди? Які мої слабкі та сильні сторони? Які стосунки я хотів би мати з іншою людиною?
Є певна особистісна зрілість, яка дозволяє людині вступити в успішні та тривалі стосунки.
Основні етапи взаємин:
- Перший етап після зустрічі – «букетно-конфетний» період, коли все дуже гарно. Коли люди бачать в основному позитивне в іншому, відчувають піднесення, захоплення. Це чудові моменти, згадки про які будуть об’єднувати пару й далі. Якщо брати богословський аспект, Антоній Сурожський говорив, що люблячи людину, в ній прозріває образ Божий, бачить її як ікону, якісь глибини, її сутність. І ця сутнісна людина, яка відкривається в любові, прекрасна.
- Але за цим моментом наступає інший, коли починають бачити людину в цілому, її характер. Тоді виникають певні розчарування. Коли ми спілкуємося довше, в побуті, різноманітних ситуаціях, людина починає відкриватися в зовнішніх вимірах характеру. В кожному характері може бути щось симпатичне, і навпаки – те, що ранить. Це закономірно. Спочатку закоханий може побачити глибинну сутнісну людину, унікальну особистість і бути в захопленні. А потім у спілкуванні відкривається вже наша «ветха» людина, зовнішня, яка, як виявляється, може бути не такою прекрасною.
Закохані люди намагаються відкриватися іншому в позитивних сторонах, в тих, які будуть приємні для ближнього. А партнер в цей час також бачить вибірково, намагається бачити лише те, що підтверджує його гарну думку про іншого. Мимоволі ми ніби обманюємо одне одного.
Що можна порадити? Будьмо реалістами. Якщо ви бачите у людини риси характеру, які вас дратують, розумійте, що з часом вони також залишаться. Беріть це до уваги, не зневажайте цим, враховуйте, чи понесете ви ці особливості далі чи це те, що кардинально вам не підходить? Потрібно позбутися ілюзії того, що зараз твоя кохана людина така, а потім буде абсолютно іншою. Швидше за все, вона такою і залишиться.
Крім того, існує ілюзія, що період емоційного піднесення у стосунках, накалу почуттів буде завжди. Це не так, і це нормально. Інакше б людина й не вижила. Залицяння – це період, коли почуття закоханості знаходиться на досить високому рівні. Нормально, якщо через рік-два почуття підуть на спад. Тоді пара спиратиметься не стільки на пристрасть, скільки на стосунки, які на даний момент у них існуватимуть.
Дуже важливим моментом при виборі партнера є розуміння того, наскільки людина готова змінюватися. Навіть якщо у неї є якісь вади характеру, ви можете це обговорити з партнером. Якщо він до цього прислуховується і готовий щось змінювати, це дуже важливо і цінно для стосунків у парі. Якщо людина каже, що вона така, яка є, треба дуже серйозно подумати. Для сімейного життя нам дуже важливо прийняти людину вглибині, але люди повинні одне до одного пристосуватися, у деяких питаннях піти назустріч, щоб відразу було комфортно. Показово, якщо люди сваряться по дріб’язках, як же тоді вони зможуть домовитися у чомусь більш серйозному?
По суті, за нашими цінностями, вподобаннями, важливими сферами життя та нашим уявленням про себе ми повинні залишатися такими самими, а в чомусь повинні бути готові йти на поступки по відношенню до іншої людини. Щоб бути разом, щоб нам було добре.
Особливо цього бояться чоловіки. У них є ілюзії, що жінки більш схильні прилагоджуватись до пари, чоловіки вважають, що вони втрачають себе, якщо підуть назустріч жінці. Це велика ілюзія, що перешкоджає стосункам, тим більше у сімейному житті. Чим сильніший чоловік, тим впевненішим він буде в тому, що йдучи назустріч жінці, він навпаки проявляє свою благородність, щедрість та великодушність.
Зупинимося на базових ілюзіях у стосунках, які дуже важливо враховувати у спілкуванні:
- Емоційна близькість. В ній бувають віддаленість і наближення одне до одного, різні періоди близькості.
- Ніколи не буде конфліктів. Це неправда. Суперечності бувають у всіх, але конфлікти можна вирішувати конструктивно або деструктивно.
- Наша вірність завжди буде на одному рівні. Мається на увазі широкий спектр питань – в матеріальному плані, в психологічних інтересах, в тому, що ми не до кінця говоримо правду, не говорячи вже про крайній випадок порушення вірності – подружню зраду. Довіра одне до одного може коливатися.
Емоційна близькість – дуже суттєва складова любові. Але враховуємо те, що в різні періоди життя вона буває різною. Завжди потрібно шукати можливість, щоб поговорити, емоційно підтримати одне одного. Не лякатися, якщо друга половинка в якийсь момент віддаляється. Можливо, у нього проблеми на роботі, щось із самопочуттям. Цей період мине і настане інший. Не варто смикати та напружувати.
Щодо конфліктів, звичайно, всі ми – люди. У нас можуть бути різні інтереси, в якийсь момент – інші бажання. Наприклад, вона хоче, щоб свято Різдва вони святкували у її батьків, а він – навпаки. Всі ці питання потрібно вирішувати. Можуть бути ситуації, коли ми мимоволі ображаємо іншого – не виправдовуємо очікувань, не маємо сили, ресурсів, не настільки уважні. Виникають конфлікти, які переростають у сварки. Важливо вміти їх вирішувати – домовлятися, проговорювати і прощати. Не варто давити, інколи потрібно просто дуже добре партнера просити. Проясняти ситуацію. Якщо домовились, говорити: «ми домовились з тобою так». Ми не ідеальні. Довіра одне до одного дуже важлива у подружньому житті. Потрібно мати бажання наближуватися та підтримувати одне до одного. Усвідомити, що ви разом, що ви цінуєте стосунки, що вам важливо бути одне з одним і ви турбуєтеся про це.
Наступна зустріч групи «Міцна сім’я» відбудеться вже цієї п’ятниці – 7 листопада о 18.00 у галереї “Соборна”.
Галина Онищенко – кандидат психологічних наук, православний психолог, ведуча психологічної групи «Міцна сім’я»
Записала Дарія Кривошея