Ось уже більш як півтора роки один із провідних проетів центру розвитку сім’ї “Сім’я в радість”  клуб для люблячих батьків “Зростаємо разом” розкриває на своїх зустрічах важливі теми для розвитку та міцного становлення сімї. Цей клуб для люблячих й відповідальних батьків та сімей. Для мам й тат,  які хочуть отримувати знання від спеціалістів, обмінюватися досвідом, спілкуватися.

Сьогодні ми поговоримо про найважливіший момент в сім’ї, що народила дитину про хрещення. Таїнство Хрещення – це духовне народження для людини. Відповіді на низку питать про хрещення ми отримали з архівів Блаженнішого Митрополита Володимира. 

Що таке первородний гріх, якого позбувається людина у Таїнстві Хрещення?

Створені Богом перші люди отримали від Творця безсмертя та свободу волі, як найголовніші дари і відзнаку богоподібності. З біблійної розповіді відомо, що прародителі не змогли правильно скористатися своєю свободою. Вони впали в сатанинську спокусу, порушили Божу заповідь послуху та скоїли, таким чином, перший гріх. Як попереджав Господь, через гріхопадіння Адам і Єва, і через них все людство втратили безсмертя. Про це свідчить і святий апостол Павел, коли говорить, що “відплата за гріх — смерть” (Рим. 6, 23). 
Зважаючи на те, що в прародителях містилося на той час усе майбутнє людство, то і гріх, і його наслідок – смерть, перейшли на всіх людей. Все той же апостол Павел пише: “Через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом – смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі згрішили” (Рим. 5, 12). 
Але милосердний Господь не залишив нас без можливості покаяння і спасіння, тому “віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього не загинув, але мав життя вічне” (Ін. 3, 16). 
Кожен, хто вірує в Ісуса Христа, якого святі отці називають другим Адамом, хто приймає Таїнство Хрещення, як підтвердження свого бажання жити з Богом, той в цьому Таїнстві змиває гріх першого Адама й отримує благодатну запоруку вічного життя.

Чи треба хрестити немовлят? Вони ж ще нічого не розуміють?

Хрещення немовлят почалося ще з апостольських часів. Від них, звичайно, неможливо чекати віри і покаяння, але їх хрестять у силу віри батьків і восприємників (хрещених), на яких лежить святий обов’язок навчити охрещених істинам віри і допомогти їм відродитися для нового життя, зростаючи від сили в силу. Ми молимося за дітей і віримо, що по нашим молитвам Господь може дарувати їм різноманітні блага. Тому чи можна сумніватися в тому, що благодать, яка подається дітям, по молитвам усієї Церкви, в Таїнстві Хрещення, принесе відповідні плоди? Адже ми знаємо, що Сам Господь дозволив дітям приходити до Нього (Лк. 18,15-16) і що святий Іоанн Хреститель прославив Господа в утробі матери. Віруючі батьки також хочуть, щоб їх діти не були позбавлені благодаті Таїнств, особливо Причастя. Тому Православна Церква не тільки благословляє хрестити немовлят, але також благословляє і наполегливо радить регулярно приносити їх до Церкви на Причастя. А практика показує, що ті діти, які змалечку постійно причащаються, не тільки швидко і глибоко засвоюють істини православної віри, але й ростуть здоровими і спокійними.

В якому віці можна хрестити дитину?

Якщо існує загроза життю дитини, то її можна хрестити навіть одразу після народження. Саме в таких критичних випадках можливе хрещення дитини мирянином. Коли поруч немає священика, і невідомо, чи виживе немовля, то хрестити його може хрещена людина. Якщо дитина виживає, то усі інші молитви чинопослідування Таїнства хрещення доповнить у Церкві священик, який також звершить таїнство Миропомазання.
У звичайних умовах дитину можна хрестити після 9-го дня, коли за церковною традицією дитині дається ім”я, при чому читається особлива молитва.
Можна хрестити немовля і після 40-го дня життя, коли після так званої “молитви матері” жінці, що народжувала, дозволяється приходити до храму та приймати участь у таїнствах Церкви.
Але хочу нагадати, що немовлят Церква хрестить, по вірі батьків по крові та хресних батьків, які приймають дитину від хрещальної купелі і дають обіцянку виховати дитину Православній вірі. Тому головним є не день або дата хрещення, а справжнє бажання батьків та відповідна налаштованість хрещених.

Чому матері не можна бути присутньою на хрещенні?

За церковними правилами, жінка, яка народила дитину, не приймає участі у церковних таїнствах та не ходить до храму протягом перших 40 днів після пологів. По закінченні цього терміну, спеціально для неї, , читається “молитва жінці після пологів” і вона повертається до повноцінного церковного життя. Варто зауважити, що молитва ця читається незалежно від того лишилася дитина жити чи, як би це не було прикро, померла.
Враховуючи те, що наші благочестиві предки зазвичай хрестили дітей між 9 та 40 днями після їх народження, та не вдома, а в храмі, то мати і не мала змоги бути присутньою під час хрещення, яке звершувалось в церкві. Такий хід речей увійшов у традицію і вкорінився у народній свідомості.
Про те, що ця традиція має саме таке походження, свідчить і те, що у древній Церкві саме батьки приймали свою дитину від купелі, і саме батьки обіцяли Церкві, що виховають немовля справжнім християнином.
Зараз їм у цьому покликані допомогти хрещені, які і лишаються самі у церкві разом з дитиною під час звершення таїнства, щоб в такий спосіб відчути відповідальність за майбутнє виховання новонародженого члена Церкви Христової у Таїнстві хрещення.

Де краще хрестити немовля: вдома чи в Церкві?

Спосіб хрещення немовлят вдома, походить від часів гонінь на Церкву. Саме атеїстичні гоніння радянських часів та відсутність поблизу відкритих храмів змушували батьків таємно запрошувати священика додому, де й звершувалося таїнство хрещення.
Сьогодні лиха година минула, храми відкриті і відкриваються скрізь, тому доречно повернутися до виконання церковних правил, які вимагають хрестити дитину в церкві або у спеціально обладнаній хрещальні.
Таким чином містичному значенню таїнства хрещення, коли через благодать таїнства “водою і духом” людина народжується для життя вічного і стає членом Церкви Христової, відповідає і зовнішня сторона події, коли людина приходить до храму-церкви, в якому і приймає Божу благодать.
До того ж відвідини храму усією родиною підкреслюють велич події і створюють відповідний настрій у батьків, хрещених та родичів.
А хрещення вдома, поза межами храму, є виключенням і може бути здійснено тільки за поважних причин, якто: хвороба чи слабкість дитини, або відсутність опалення у храмі в холодну пору року.

Чи впливає ім’я, надане при Хрещенні на долю людини?

Саме по собі ім’я (як набір звуків або букв) не може будь-яким чином впливати на долю людини. Наша доля залежить виключно від того, яке життя ми проводимо.
Також можна згадати народну мудрість: „Не ім’я прикрашає людину, а людина ім’я”. Якщо прагнемо добрих справ, любимо свого ближнього, живемо згідно із заповідями Божими, тоді й Господь наділяє нас такою долею, котрої ми бажаємо і заслуговуємо. 
З першохристиянських часів Церква збирала та записувала імена святих. Таким чином з’явилися святці, тобто список імен святих, з якого ми вибираємо ім’я для новонародженої дитини та, разом з тим, небесного покровителя для неї. 
Завжди треба пам’ятати, що ім’я кожного з нас – це ім’я одного з християнських подвижників. І ми повинні бути гідними того духовного подвигу святого, завдяки якому воно вписане у православний календар. Тоді й молитвами небесного покровителя, ім’я якого ми носимо, Господь буде являти у нашій долі Свою милість, любов та благодать.

У чому полягають духовні обов’язки хрещених батьків?

Першим обов’язком хрещених батьків є свідоме і поважне ставлення до Таїнства Хрещення. Вони повинні усвідомлювати, що за їх вірою дитина долучається до Православної Церкви, стає співпричасницею Божої благодаті.
Під час Таїнства, хрещені від імені малюка, відрікаються від сатани, поєднуються з Христом. За церковними правилами один з хрещених батьків має прочитати „Символ віри” – короткий виклад основ православного віросповідання.
Після Хрещення, протягом усього життя людини, а особливо під час зростання у віці та морального становлення, хрещені батьки мають піклуватися про її внутрішній стан, православне виховання, молитися за неї. При цьому вони самі повинні бути добрими християнами та взірцем для свого хрещеника у діяльному церковному житті.

Скільки хрещених повинно бути при хрещенні дитини? Чи можна запрошувати декілька пар хрещених батьків?

Згідно з чином Таїнства Хрещення, що було складено ще у перші віки християнства, для хрещення дитини запрошували лише одного хрещеного. Для немовля чоловічої статі це був чоловік, для дівчинки – жінка. 
Пізніше у церковну традицію увійшов звичай надавати дитині двох хрещених батьків – духовного батька та духовну мати. Цей звичай утвердився і часом, і церковною свідомістю. Він і став узвичаєним в Українській Православній Церкві.
Стосовно запрошення декількох пар хрещених для одної дитини, то це є місцевою народною традицією деяких регіонів України. Церковними правилами це не передбачено. 
Але чим більше людей долучиться до духовного виховання дитини, тим більші плоди це принесе. І неважливо, будуть вони формально називатися „хрещеними батьками” чи ні.

Кого можна брати хрещеними для своєї дитини і хто не може бути хрещеними батьками?

Обов’язкова вимога до тих, кого запрошують стати хрещеними батьками для дитини — це сповідування віри, приналежність до Православної Церкви та благочестиве життя за Євангельським вченням. Хрещеними дитини не можуть бути його рідні батьки, чоловік і жінка одночасно для одної дитини, психічно хворі люди, малолітні, а також ченці або черниці. В усіх інших випадках, перш за все, потрібно керуватися мотивами корисності для морального виховання дитини. Треба розуміти, що, запрошуючи когось бути хрещеним для своєї дитини, Ви обираєте для неї духовного наставника, взірець позитивних якостей та просто близьку людину, з якою вона буде спілкуватися протягом життя.

***

Дізнатись про наступну зустріч: (044) 529 03 59